Історія

1803 рік

Одеса однією з перших отримує доступ до такого шляхетного напою як коньяк. З 1803-го через порт міста починаються поставки кращих коньяків виробництва славетних будинків Франції.

1840 рік

В Південній Пальмірі коньяк, який тут називають французькою горілкою, стає надзвичайно популярним. Активно розвивається кустарне виробництво напою, що робить необхідним заснування в Одесі справжнього коньячного виробництва.

1863 рік

Миколай Леонтійович Шустов засновує власне винокурне підприємство і торгову марку Шустов. Під брендом випускаються вина, наливки, настоянки і спотикачі. Підкорювати ринок доводиться в умовах жорсткої конкуренції, роблячи ставку не на кількість, а на якість продукції.

1896 рік

Зі вступом до успішної справі трьох синів Шустова фірма перетворюється у «Товариство коньячного і горілчаного заводів, складів російських виноградних вин Миколи Леонтійовича Шустова з Синами». Свою діяльність Товариство веде по всій імперії. Під особливо пильним прицілом Шустових знаходяться Бессарабія і Одеса - як вдале місце для розвитку власного коньячного виробництва та імпорту продукції через Одеський порт.

1897 рік

Спиртокурінний завод Товариства виноробства, який знаходиться на Бугаївці в Одесі, випускає перший одеський коньяк під назвою «Фенікс».

1899 рік

В Одесі створено Акціонерне товариство Чорноморського виноробства, лікерного і коньячного виробництва. Його засновники збираються «влаштувати і експлуатувати в місті Одесі заводи для вироблення коньяку з виноградних вин». Для цих цілей товариство придбало ділянку за адресою Млинівська, 23 - там, де пізніше з'явиться Одеський коньячний завод.

1900 рік

Найбільшою перемогою Шустових стало присудження їхні продукції в 1900 році Гран-прі на Всесвітній виставці в Парижі. Саме тоді Шустови були удостоєні честі писати на своїй продукції слово cognac, а не бренді, як це було прийнято.

1903 рік

Товариство Шустових відкриває своє агентство в Одесі по вулиці Скобелєва (Єврейській), 12. Одеське агентство обслуговує весь південно-західний регіон Російської імперії, забезпечуючи його високоякісною міцною продукцією Шустових.

1911 рік

Для розширення своєї діяльності Товариство Шустова з синами купує ділянку за адресою Млинівська, 23, яка раніше належала товариству Чорноморського виноробства.

1912 рік

На придбаній ділянці Шустови відкривають філію Товариства в Одесі - так звані Центральні склади коньяків і виноградних вин. В цьому ж році Товариство отримує звання Постачальника Двору Його Імператорської Величності. На цей час серед нагород шустовської продукції - Гран-прі в Турині, Лондоні, Льєжі, Мілані, Лондоні, Неаполі. За перемогу на Всесвітній виставці в Парижі Шустови отримують право писати на етикетках слово cognac, а не бренді - такої честі що раніше не удостоювався жоден виробник родом не з Франції.

1913 рік

До 50-річчя заснування товариства річний дохід наближався до 10 000 000 рублів. На сьогоднішній день - це еквівалент декільком сотням мільйонів доларів. З виробництва коньяків фірма вийшла на четверте місце в світі, а з виробництва настоянок і наливок - на перше. Товариство Шустових обзавелося шістьма закордонними агентствами в Парижі, Лондоні, Роттердамі, Чикаго, Брюсселі та Мельбурні.

1921 рік

З приходом радянської влади підприємство Шустових в Одесі підвищило свій статус. Центральний склад товариства почав іменуватися «заводом колишнім Шустова», а згодом - Одеським коньячним заводом.

1929 рік

На Одеському коньячному заводі, саме так до того часу почало називатися одеське підприємство Шустових, випускалося 39 найменувань продукції: вина, коньяки, виноградні горілки, аперитиви, пунші та наливки.

1947 рік

У післявоєнний період відродження коньячного виробництва на Одеському коньячному заводі почалося в 1947 році. А роком пізніше купажний цех підприємства випустив перший післявоєнний коньяк «Три зірочки».

1956 рік

Одеський коньячний завод знову починає працювати як коньячне підприємство повного циклу. Тут викурюються власні коньячні спирти, які на довгі роки закладаються на витримку в дубові бочки. До 1956 року ОКЗ є єдиним заводом-виготовлювачем коньяку в Україні.

1998 рік

Завод успішно розвиває сировинну базу і відновлює втрачені виноградники. В селищі Великодолинське (в минулому - «Гросслібенталь», що російською «Долина великої любові») під Одесою на 660 гектарах висаджені перші саджанці елітних сортів винограду, закуплені у Франції - у всесвітньо відомому розсаднику мсьє Раймонда.

1999 рік

Обсяг виробництва продукції на Одеському коньячному заводі склав 615 тис. декалітрів або 57,5% від загального випуску коньяків в Україні.

2002 рік

На ОКЗ починає працювати новий цех коньячного спиртокуріння - найпотужніший в Європі. Він оснащений перегінними апаратами французької фірми Prulho з французької провінції Шаранта. Саме Prulho вважається справжньою законодавицею мод у виробництві обладнання для коньячного спиртокуріння.

2006 рік

В Великодолинському запущено новий сучасний комплекс первинного виноробства. Завдяки цьому Одеський коньячний завод стає провідним українським підприємством повного циклу виробництва.

2012 рік

Європейська Бізнес-Асамблея нагородила Одеський коньячний завод особливим призом і статусом «Краще коньячне підприємство Європи». Експерти відзначили той факт, що вже понад сто років підприємство виробляє коньяк за класичною французькою технологією - так, як його роблять в регіоні Коньяк.